- дзеленчати
- -чу́, -чи́ш, недок.Видавати дзвінкі звуки (про дзвоник, скляні і т. ін. предмети); дзвонити, дзвеніти. || перен. Те саме, що дзижчати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
дзеленчати
Смотреть что такое "дзеленчати" в других словарях:
дзеленчати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
дзеленчання — я, с. Дія за знач. дзеленчати і звуки, утворювані цією дією … Український тлумачний словник
дзелень — виг. Уживається як присудок за знач. дзеленькати і дзеленчати … Український тлумачний словник
дзеленькати — аю, аєш, недок. Те саме, що дзеленчати … Український тлумачний словник
задзеленчати — чу/, чи/ш, док. 1) Почати дзеленчати. 2) Утворити звуки дзеленчання чи бряжчання … Український тлумачний словник
подзеленчати — чу/, чи/ш, док. 1) Дзеленчати якийсь час. 2) Дзвонити чим небудь якийсь час … Український тлумачний словник
продзеленчати — чу/, чи/ш. Док. до дзеленчати … Український тлумачний словник
дзвеніти — 1) (видавати / утворювати чим н. високий, протяжний металевий звук), бриніти; дзеленчати, бриньчати, дзинчати (перев. про скло, посуд тощо) Пор. деренчати 2) (про голос, сміх тощо звучати високо, дзвінко), бриніти … Словник синонімів української мови
дзижчати — (перев. про комах видавати одноманітні тремтливі звуки під час польоту), зумкотіти, дзвеніти, дзинчати, дзуміти; бриніти, дзеленчати (дзвінко); фурчати, хурчати (глухо); гудіти, густи, джмеліти (низько); дзизкати (швидко пролітаючи) … Словник синонімів української мови
дзеленькати — кам, каш, Рс. Дзеленчати, дзвонити. Маленькы дзвіночкы дрібно дзеленькают … Словник лемківскої говірки
